flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням загальних зборів працівників суду Великоновосілківського

районного суду Донецької області

від 14. 11. 2018    № 10

 

 

ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку

Великоновосілківського  районного суду

Донецької області

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Відповідно до Конституції України громадяни України  мають право на працю, тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти.

Обов`язком кожного працівника є сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, вимог нормативних актів з охорони праці, бережливе відношення до ввіреного майна. Трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи свідомим ставленням до праці, застосуванням методів переконання і виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

1.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі - Правила) розроблені відповідно до Конституції України, з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів.

Правила спрямовані на зміцнення трудової дисципліни, своєчасне і якісне виконання працівниками покладених на них обов’язків, раціональне використання робочого часу, зростання продуктивності та ефективності праці.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

1.3. Питання, пов’язані з застосуванням Правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються керівництвом.

1.4. Правила поширюються на всіх працівників суду, незалежно від посади та порядку призначення, і є обов'язковими для всіх працівників суду.

 

II. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ (ПРИЙНЯТТЯ), ПЕРЕМІЩЕННЯ

ТА  ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

 

2.1. Порядок зарахування та відрахування суддів зі штату суду.

2.1.1. Призначення на посаду судді, переведення судді до іншого суду, звільнення судді з посади, припинення повноважень судді здійснюються відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

2.1.2. Зарахування суддів до штату суду та відрахування їх зі штату здійснюється на підставі акту про призначення на посаду судді , переведення судді до іншого суду чи звільнення судді з посади, шляхом видачі наказу головою суду відповідно до вимог чинного трудового законодавства.

2.1.3. Суддя відраховується зі штату суду у зв’язку зі звільненням з посади судді  або припиненням повноважень судді з підстав, передбачених Конституцією України.

2.1.4. Про наявність підстави для припинення повноважень судді голова суду повідомляє Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстави для припинення повноважень судді.

2.1.5. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України надається інформація про наявність вакантних посад у суді у десятиденний строк з дня їх утворення.

2.2. Порядок призначення, переміщення та звільнення працівників.

2.2.1. Керівника апарату суду, його заступника призначає за погодженням голови суду на посаду та звільняє з посади начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, відповідно до Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та вимог чинного трудового законодавства.

2.2.2. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду за поданням судді відповідно до Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», Положення про помічника судді та вимог чинного трудового законодавства.

2.2.3. Призначення на посади державної служби та звільнення державних службовців здійснюється керівником апарату суду відповідно до Конституції України, Закону України «Про державну службу» та вимог чинного трудового законодавства.

Особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця.

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитись стажування терміном до двох місяців.

2.2.4. Працівники, які виконують функції з обслуговування, приймаються та звільняються з посади керівником апарату суду відповідно до Конституції України та вимог чинного трудового законодавства.

2.2.5. Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

            2.3. Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу  документи, подання яких не передбачено чинним  законодавством.

         2.4. З наказом про призначення (прийняття, зарахування) працівника на роботу він ознайомлюється під розпис, робиться відповідний запис в трудовій книжці.

В наказі зазначається назва професії (посади) відповідно до штатного розпису та умови оплати праці. Допуск до роботи новопризначених працівників провадиться тільки після видання відповідного наказу.

2.5. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

2.6. Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведення його у  встановленому порядку на іншу роботу керівник зобов’язаний:

- роз’яснити працівникові його права й обов’язки та істотні умови праці;

- ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку з Правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

- проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

2.7. На всіх працівників ведуться трудові книжки у порядку, встановленому чинним законодавством.

         2.8. Припинення трудового договору з працівниками може мати місце тільки з підстав, передбачених законодавством, та оформлюється наказом керівника апарату суду.

2.9. Перед розірванням трудового договору працівник зобов’язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути всі документи та літературу.

2.10. В день звільнення керівник апарату суду зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку з внесенням до неї записом про звільнення і здійснити з ним остаточний розрахунок. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов’язковим посиланням на відповідну статтю КЗпП України. Днем  звільнення є останній день роботи.

 

ІІІ. ОСНОВНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

 

            3. Основні права та обов’язки суддів.

3.1. Права та обов’язки судді, пов’язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом професійної етики судді, КЗпП та іншими законами.

         3.2. Основні права та обов’язки працівників апарату суду.

         3.2.1. Працівники апарату суду мають право:

-  користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією та законами України;

-  брати участь у розгляді питань і прийнятті відповідних рішень у межах своїх повноважень;

-  на повагу до особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівництва суду, співробітників та громадян;

-    на чітке визначення посадових обов’язків;

-  на належні для роботи умови праці та їх матеріально-технічне забезпечення;

-     на оплату праці залежно від займаної посади;

-   на відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону;

-    на професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу;

-  на отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень;

-   захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.

Працівники    мають    також    інші    права    відповідно    до    чинного законодавства України.

         3.2.2. Працівники зобов’язані:

- дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;

- не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

- працювати чесно, сумлінно виконувати покладені на них обов’язки, виявляти ініціативу і творчість у роботі;

- забезпечувати ефективну роботу;

- постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію;

- своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників; 

- дотримуватись трудової дисципліни;

- використовувати весь робочий час для продуктивної праці;

- не припускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави

чи негативного впливу на репутацію працівника суду;

- не брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України,

ускладнюють функціонування державних органів;

- не вчиняти дій, що можуть бути розцінені, як використання свого

службового становища в корисних цілях у власних інтересах, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;

- шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;

- не виявляти всупереч інтересам справи упередженість або прихильність до окремих фізичних і юридичних осіб, будь-якого підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, політичних партій;

- зберігати службову, конфіденційну інформацію про громадян, що стала їм відома під час виконання службових обов’язків, а також іншу інформацію, яка згідно законодавству не підлягає розголошенню;

- додержуватися вимог з охорони праці і протипожежної безпеки;

- додержуватися встановленого порядку  збереження документів та матеріальних цінностей;

- утримувати свої робочі місця в чистоті.

Працівники апарату суду виконують також інші обов’язки відповідно до чинного законодавства України.

3.2.3. Коло службових обов’язків, які виконує кожний працівник апарату суду за своєю посадою визначається посадовими інструкціями, що затверджуються керівником апарату суду.

 

IV. ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИЦТВА

 

4.1. Основні обов’язки голови суду.

4.1.1. Обов’язки голови суду визначені статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

4.2. Основні обов’язки керівника апарату суду.

4.2.1.Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність.

4.2.2. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.

4.2.3. Керівник апарату суду є керівником державної служби у суді, до посадових обов’язків якого належить здійснення повноважень з питань державної служби та організація роботи інших працівників апарату суду.

            4.2.4. Керівник апарату суду зобов’язаний:

- створювати умови для виконання працівниками суду своїх посадових обов’язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов’язків;

- затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника та здійснювати контроль за виконанням державними службовцями та працівниками, що виконують функції з обслуговування своїх обов’язків;

- під час виконання посадових обов’язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання;

-  належним чином організовувати роботу працівників апарату суду, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом;

- виховувати у державних службовців  та інших працівників апарату суду сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки;

-  забезпечувати прозорість та об’єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;

- організовувати планування роботи з персоналом суду, у тому числі проведення конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» і «В», забезпечити прозорість і об’єктивність таких конкурсів відповідно до вимог Закону України «Про державну службу»;

- забезпечувати планування службової кар’єри, планове заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулювати просування по службі;

- забезпечувати своєчасне оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, інформації про вакантні посади державної служби з метою формування єдиного переліку вакантних посад державної служби, який оприлюднюється;

- призначати громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на вакантні посади державної служби категорій «Б» і «В», звільняти з таких посад відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- присвоювати ранги державним службовцям державного органу, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»;

- забезпечувати підвищення кваліфікації державних службовців державного органу та інших працівників апарату суду;

- виконувати функції роботодавця стосовно працівників державного органу, які не є державними службовцями;

- здійснювати контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни;

- розглядати скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»;

- створювати належні для роботи умови та їх матеріально-технічне забезпечення;

- забезпечити здорові та безпечні умови праці;

- контролювати виконання працівниками вимог чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку, Правил внутрішнього службового розпорядку, Правил поведінки працівника суду (для працівників апарату), загальних правил поведінки державного службовця (для державних службовців), Правил етичної поведінки працівника суду, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

- сприяти запровадженню нових прогресивних методів та форм роботи;

- здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства України.

4.2.5. Керівництво повинне забезпечувати виплату заробітної плати працівникам в установлені терміни та в розмірах, передбачених законодавством і трудовим договором.

V. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ.

 

5.1. Норма тривалості робочого часу працівників суду відповідно до законодавства не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними – субота та неділя.

У випадках, передбачених ст. 56 КЗпП України, окремим працівникам  на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.

5.2. Час початку і закінчення роботи працівників та час перерви для відпочинку і харчування встановлюються такі:

 

З понеділка по четвер:

П`ятниці

Початок роботи

8 год. 00 хв.

8 год. 00 хв.

Перерва

12 год. 00 хв.- 12 год. 45 хв.

12 год. 00 хв. – 12 год. 45 хв.

Закінчення роботи

17 год. 00 хв.

15 год. 45 хв.

5.3. Перерва не входить в робочий час. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

5.4. Напередодні святкових і неробочих днів (ст.73 КЗпП України) тривалість робочого дня з 40-годинним робочим тижнем скорочується на одну годину.

5.5. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні проводиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом керівника.

Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівника з’являтись на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також у нічний час. Інші категорії працівників суду можуть залучатись до роботи у ці дні у встановленому законодавством порядку. Робота у вихідні, святкові та неробочі дні компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.

5.6. Облік робочого часу працівників суду проводиться шляхом занесення відповідних даних до табелю. Наказом керівника апарату суду призначається відповідальна особа, а також визначається порядок ведення табелю обліку робочого часу.

         5.7. Державних службовців за потреби можна залучати до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.

         Чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється службою управління персоналом і затверджується головою суду та/або керівником апарату суду.

         5.8. За особливий характер роботи та ініціативність праці державним службовцям виплачується надбавка до посадового окладу. Розмір надбавки встановлюється і переглядається керівником апарату суду.

 

 

 

VІ. ВІДПУСТКИ

 

            6.1. Порядок надання відпусток суддям.

         6.1.1.  Суддям, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» надається щорічна оплачувана  відпустка  тривалістю 30 робочих днів з виплатою,  крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового  окладу. 

6.1.2. Суддям,  які  мають стаж  роботи  більше  10  років,  надається  додаткова  оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. 

6.1.3. Суддям надаються щорічні (основна і додаткова), творчі, соціальні, із збереженням на цей період місця роботи (посади) і заробітної плати, а також відпустки без збереження заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

         6.2. Порядок надання відпусток працівникам апарату суду.

         6.2.1. Працівникам апарату суду щорічні та додаткові відпустки надаються відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, законів України «Про державну службу» та «Про відпустки», Положення про апарат Великоновосілківського районного суду Донецької області, Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, Положення про помічника судді.

6.2.2. Працівникам апарату суду надаються щорічні (основна і додаткова), творчі, соціальні, відпустки у зв’язку з навчанням із збереженням на цей період місця роботи (посади) і заробітної плати, а також відпустки без збереження заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

6.2.3. Державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою грошової допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати.

За кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

Додаткова відпустка надається державним службовцям одночасно із щорічною основною оплачуваною відпусткою або окремо від неї за згодою між державним службовцем і керівником апарату суду.

Додаткову відпустку на прохання державного службовця може бути поділено на частини будь-якої тривалості.

6.2.4. Помічникам суддів (працівникам патронатної служби) надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше як 24 календарних дні з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Помічникам суддів надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, пов’язаної з роботою на персональному комп’ютері. Максимальна тривалість цієї відпустки становить 4 календарних дні.

До стажу роботи, який дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, пов’язаної з роботою на персональному комп’ютері, зараховуються:

- час фактичної роботи з особливим характером праці, пов’язаної з роботою на персональному комп’ютері, який складає більше половини тривалості робочого дня;

- час щорічної основної відпустки та час щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, пов’язаної з роботою на персональному комп’ютері, який припадає на робочі дні.

Фактична тривалість додаткової відпустки розраховується за попередній календарний робочий рік відповідно до обліку робочого часу з особливим характер праці, пов’язаної з роботою на персональному комп’ютері, пропорційно стажу роботи.

6.2.5. Працівникам, які виконують функції з обслуговування надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше як 24 календарних дні з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати.

6.3. Черговість надання основних і додаткових відпусток

- суддям визначається графіком, який затверджується головою суду.

- керівнику апарату суду та його заступнику визначається графіком, який затверджується головою суду.

- працівникам апарату суду визначається графіком, який затверджується керівником апарату суду.

Графіки складаються з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів суддів, працівників апарату суду і можливості їх відпочинку.

Графіки відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 15 січня і доводиться до відома всіх суддів, працівників суду.

6.4. Забороняється ненадання шорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

6.5. Для виконання невідкладних завдань державні службовці, які займають посади категорії «Б» і «В», можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки (за стаж державної служби), за наказом керівника апарату суду.

Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником апарату суду надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

         Відкликання з щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна установи з додержанням вимог частини 6 статті 79 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

VIІ. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА СУМЛІННУ ПРАЦЮ.

 

7.1. За зразкове виконання трудових обов’язків, тривалу і бездоганну роботу,  інші успіхи у праці до працівників застосовуються такі заохочення:

- оголошення подяки;

- видача грошової премії;

- нагородження Почесною грамотою і цінними подарунками

За виконання особливо відповідальних завдань працівнику, на якого поширюється дія Закону України «Про державну службу», може бути присвоєно ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

7.2. Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та  пільги щодо соціально-культурного обслуговування. Таким працівникам надається також перевага в просуванні по службі (роботі).

7.3. За сумлінну безперервну працю в державних органах,  зразкове виконання трудових обов’язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

7.4. Заохочення оголошуються  наказом і заносяться до трудових книжок згідно з правилами їх ведення.

 

VII. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

8.1. Дисциплінарна відповідальність судді.

8.1.1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

8.1.2. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

8.1.3. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:

1) попередження;

2) догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;

3) суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;

4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;

5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня;

6) подання про звільнення судді з посади.

8.2. Дисциплінарна відповідальність працівників апарату суду.

Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання без поважних причин працівником покладених на нього трудових та службових обов’язків, порушення державним службовцем обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного чи громадського стягнення, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством.

8.2.1. За невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом України «Про державну службу».

8.2.2. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

8.2.3. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

8.2.4. За порушення трудової дисципліни до працівника  застосовується один із видів стягнення:

- догана;

- звільнення.

8.2.5. Дисциплінарні стягнення відповідно до Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», КЗпП, Положення про помічника судді застосовуються

- стосовно керівника апарату суду, його заступника - начальником територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області за поданням голови суду;

- стосовно помічників апарату суду (патронатна служба) - керівником апарату суду за погодженням із суддею;

 - стосовно працівників апарату суду - керівником апарату суду.

8.2.6. Застосування дисциплінарного стягнення оформлюється наказом.  Накази доводяться до відома працівника під розпис.  

8.2.7. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

8.3 Колективи структурних підрозділів зобов’язані створювати обстановку неприпустимості до порушень трудової дисципліни, проявляти вимогливість до працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов’язки.

8.4.  За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

Під час вибору виду стягнення повинні враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

8.5. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

 

ІХ. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРАВИЛ

ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЇХ ПОРУШЕННЯ

 

     9.1. Контроль за виконанням Правил внутрішнього трудового розпорядку покладається на керівника апарату суду.

         9.2. Питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються керівником апарату суду.

         9.3. Недотримання вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку є підставою для притягнення працівника суду до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

         9.4. Правила внутрішнього трудового розпорядку вивішуються у приміщенні суду на видному місці.

         9.5. Ознайомлення працівників з Правилами внутрішнього трудового розпорядку проводиться під розписку.