flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Представники Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини і регіональні відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (станом на 06.03.2013)

  

Автономна Республіка Крим

Прізвище

Добржанська Олена Євстахіївна

Телефон

(0652) т. 54 63 11, ф. 54 63 05 
just_ctl@morph.minjust.gov.ua

Вінницька область

Прізвище

Вінницька Тетяна Олександрівна

Телефон

(0432) ф. 66 11 74, 32 06 54, т. 66 02 87
tokatara@rambler.ru

Волинська область

Прізвище

Остапчук Олексій Михайлович

Телефон

(0332) 784799, ф. 784791
ustlutsk@lt.ukrtel.net

Дніпропетровська область

Прізвище

Захарова Ольга Валеріївна

Телефон

(0562) 467 065, ф. 314 659, 398 591

Донецька область

Прізвище

Кучерук Сергій Леонідович

Телефон

(0622 (062) т.3343973, 334 21 74, ф. 907 336

Житомирська область

Прізвище

Ткаченко Любов Григорівна

Телефон

(0412) т. 37 31 62, ф. 37 33 97, 374493

Закарпатська область

Прізвище

Алмаші Іван Миколайович

Телефон

(03122) т.33382, ф. 3 32 53
Kate@zk.minjust.gov.ua

Запорізька область

Прізвище

Абрамова Тетяна Вікторівна

Телефон

(0612) т.,ф. 39 01 55, 39 04 93
upr@zp.minjust.gov.ua

Івано-Франківська область

Прізвище

Ковальчук Володимир Дмитрович

Телефон

(0342(03422) т. ф. 75 06 51
rdjust@itc.if.ua

Київська область

Прізвище

Красавіна Тамара Миколаївна

Телефон

(044)т.4250599,ф. 425 04 99,417 87 35,417 22 86

Кіровоградська область

Прізвище

Тюртюбек Рустам Михайлович

Телефон

(0522) ф. 24 65 93, 320716
kr-ust@kr.ukrpack.net

Луганська область

Прізвище

Короп Ольгу Вікторівну

Телефон

тел./факс(0642) 58-15-88, (0642)53-81-38 
sektor538@uprjust.lg.ua

Львівська область

Прізвище

Квятковський Михайло Львович

Телефон

(0322) т. 2612366, ф. 612366
vpd@Lviv.minjust.gov.ua

м. Київ

Прізвище

Кравченко Ніна Василівна

Телефон

(044) 279-81-07

м. Севастополь

Прізвище

 

Телефон

(0692) т.ф. 55 36 41, т. 55 51 72, 55 06 56
sevjust@ukr.net

Миколаївська область

Прізвище

Пернатій Єлизавета Іванівна

Телефон

(0512) ф. 47 41 28, 47 65 14
voznyak_r@ukr.net

Одеська область

Прізвище

Цапук Юрій Лаврентійович

 

Телефон

(0482 (048) ф. 705-18-00, 705-18-01
oblus@ukr.net

 

Полтавська область

 

Прізвище

Лебедь Наталія Валеріївна

 

Телефон

(05322 (0532) т.75140, ф. 70540 
uprjust@poltava.minjust.gov.ua

 

Рівненська область

 

Прізвище

Гордійчук Сергій Васильович

 

Телефон

(0362) т.ф. 22 42 80
ust1@rvadmin.gov.ua

 

Сумська область

 

Прізвище

Трошечко Валентина Вікторівна

 

Телефон

(0542) т. 62 03 23, ф. 22 17 68

 

Тернопільська область

 

Прізвище

Накельський Богдан Ярославович

 

Телефон

(0352) т. 52 25 65, ф. 52 22 92
terjust@tr.ukrtel.net

 

Харківська область

 

Прізвище

Коваленко Юлія Юріївна

 

Телефон

(057) т. 7514818, ф 751 81 82
just@kharkov.ukrtel.net

 

Херсонська область

 

Прізвище

Кравченко Ірина Олегівна

 

Телефон

(0552) т. 327 307, ф. 327 308, 327308, 423112

 

Хмельницька область

 

Прізвище

Хорошенюк Оксана Вікторівна

 

Телефон

0382 76 52 93
O_Horoshenuk@justice.km.ua

 

Черкаська область

 

Прізвище

Пріхно Ліна Анатоліївна

 

Телефон

(0472) т. 37 35 50, ф. 37 35 50
upr@ck.minjust.gov.ua

 

Чернівецька область

 

Прізвище

Ніколаєвич Тетяна Григорівна

 

Телефон

(0372) т. 55 27 20, ф. 55 27 60
cndp@cv.minjust.gov.ua

 

Чернігівська область

 

Прізвище

Бобруйко Володимир Анатолійович

 

Телефон

(04622) ф. 778-846, т. 651-523
pravovaosv

Про необхідність реформування Європейського суду з прав людини

Про необхідність реформування Європейського суду з прав людини йдеться вже давно. Не перший рік робляться і спроби втілити реформи в життя. Рік від року зростає навантаження на ЄСПЛ, і якщо він припинить приймати нові звернення прямо зараз, щоб розглянути вже отримані, йому необхідно 10 років. Разом з тим зростає кількість критичних зауважень на його сторону. На сьогоднішній день існує ймовірність, що всі фактори зіллються воєдино, і незабаром цей орган по відновленню справедливості знайде кардинально інші форми.

 

    Критика - двигун реформи ЄСПЛ


    Права людини - орієнтир для правової демократичної держави. Проте назвати його популярною темою для обговорення в державних кабінетах можна лише з натяжкою. Чи не радіють в них, і коли Європейський суд вказує на недоліки законодавства в конкретній державі. Ми не говоримо про країни СНД - навіть у Великобританії, яка є прародителькою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стоїть питання про те, якою мірою рішення ЄСПЛ може вплинути на політику держави в його внутрішні справи. 

    Як би дивно це не звучало, сьогодні Великобританія виступає активним критиком ЄСПЛ. Однією з підстав для критики послужило рішення Суду в справі «Херст проти Сполученого Королівства». Фабула справи така. До Європейського суду з прав людини зі скаргою на порушення своїх виборчих прав, передбачених ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції, звернувся підданий Сполученого Королівства Джон Херст, який відбував покарання у вигляді довічного позбавлення волі за вбивство. Цей «британський Раскольников» в 1979 р. зарубав свою домоправительки, але зумів довести, що це було ненавмисне вбивство у стані афекту. На підставі ст. 3 Закону 1983 про народне представництво Д. Херсту було заборонено приймати участь як в парламентських, так і у виборах органів місцевого самоврядування. Але постановою Палати Суду від 30 березня 2004 р. цей заборону був визнаний порушенням ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції. У зв'язку з цим влада Великобританії представили звернення про направлення справи на розгляд Великої палати Суду. Вони стверджували, що позбавлення осіб, які порушили основні норми суспільства, права висловлювати свою думку на термін вироку направлено на законні цілі попередження нових злочинів. На думку влади, «які відбувають покарання ув'язнені порушили суспільний договір, тому можна вважати, що вони тимчасово позбавлені права брати участь в управлінні справами держави».

    У зв'язку з тим, що постанова Палати Суду матиме «горизонтальне» вплив на інші країни, які встановили заборону на участь у виборах відбувають покарання ув'язнених, заклопотаність по цій справі висловили й влади Латвії. Вони стверджували, що Договірні Сторони повинні мати широку свободу розсуду у цій сфері, беручи до уваги особливості історичного та політичного розвитку країни, а ЄСПЛ не повинен заміняти точку зору демократичної держави з питання про те, що відповідає найкращому дотримання інтересів демократії, своєї власної.

    Розглядаючи цю справу, ЄСПЛ підкреслив, що права, гарантовані ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції, не є абсолютними, і Сторони мають досить широкою свободою розсуду у цій галузі. Однак будь-яке відхилення від принципу загального виборчого права може підірвати легітимність законодавчої влади, а також ефективність законів, які нею приймаються. Суд зауважив, що ув'язнені в цілому зберігають всі основні права і свободи, гарантовані Конвенцією, за винятком права на свободу. Вони не повинні піддаватися нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню, зберігають право на повагу до сімейного життя, вільне вираження своєї думки, свободу совісті, доступ до правосуддя, повагу таємниці кореспонденції і на вступ у шлюб. Тому питання про те, що укладений позбавляється конвенційних прав виключно через свого статусу особи, яка перебуває під вартою за скоєння злочину, не варто.
 

    (Європейський Суд з прав людини – місцезнаходженням суду є місто Страсбург (Франція). Проте, якщо Суд вважатиме за доцільне, він може здійснювати свої функції будь-де на території держав - членів Ради Європи.

Кількість суддів, з яких він складається, відповідає кількості держав-членів Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. На даний час таких держав є сорок сім.)


    Рішення Євросуду, прийняте 5 років тому, зобов'язало Британію повернути виборче право ув'язненим, однак виконувати його і змінювати законодавство Лондон відмовився - британська влада досі сподіваються відстояти законність позбавлення частини цивільних прав злочинців, які отримали більше чотирьох років в'язниці. Конфлікт триває, і на даний момент Велика Британія пропонує надати Парламентській Асамблеї Ради Європи можливість скасовувати рішення ЄСПЛ і дати право Комітету Міністрів РЄ вирішувати, чи потрібно державі виконувати рішення ЄСПЛ. Враховуючи, що наступним після Україні державою, яка буде протягом півроку головуватиме в Комітеті Міністрів РЄ, буде саме Великобританія, висока ймовірність, що пропоновані реформи можуть втілитися в життя.

    Варто згадати, що критику викликали і деякі інші рішення ЄСПЛ, наприклад, у справі «Лауці проти Італії» (про розп'яттях в школах) або про розгін гей-параду в Москві. Нагадаємо, один з російських депутатів заявив, що в РФ готові виплачувати суму компенсації хоч щороку, але схвалення на проведення такого параду не дадуть.

 

Конституційний суд Європи


    Як вже було сказано, для розгляду вже поданих заяв (а їх на сьогодні близько 160 тис.) ЄСПЛ знадобиться 10 років. На даний момент йде активне обговорення шляхів виходу з ситуації. Цілком імовірно, що реформа ЄСПЛ відбудеться незабаром, і він перетворюється на інституцію на кшталт Верховного Суду США, який сам відбирає більшість розглянутих справ за допомогою наказу про їх витребування. Відмова у витребуванні може обумовлюватися безліччю факторів, в т. ч. і тим, що справа пов'язана з уже вирішеним правовим питанням. Зазначимо, що у ЗС США всього 9 суддів. З часу його заснування кількість справ зростала в геометричній прогресії, і щоб до цього суду потрапляли тільки найважливіші правові питання, Конгрес надав ЗС США право самому визначати, які справи слід розбирати.

    Як відзначають в ЄСПЛ, від українських громадян надходять скарги з ідентичними проблемами: тортури, порушення строків  тримання під вартою. Якщо ЄСПЛ внаслідок реформ перетворюється на вищеописаний «Конституційний суд Європи», він більше не буде для наших громадян «судом останньої надії», і отримуючи скарги, буде просто відсилати до свого вже ухваленого з цієї проблеми рішенням. Згодом ЄСПЛ, виходячи зі своєї практики, зможе надавати загальні правові позиції, рекомендації, яким повинні слідувати всі країни-члени Конвенції.

    Нагадаємо, що 18-19 лютого 2010 р. в Інтерлакені (Швейцарія) відбулася конференція, на якій була прийнята декларація, спрямована на розвантаження ЄСПЛ. Було зменшено кількість суддів у справах, по яких існує усталена практика прецедентна, з'явився новий критерій прийнятності скарги, пов'язаний з малозначністю шкоди, заподіяної заявнику. На конференції в турецькому місті Ізмірі 27 квітня 2011 була прийнята декларація, в якій сторони висловили стурбованість зростанням числа вступників до Суду скарг. Вони відзначили, що хоча 14-й протокол (що стосується реформи Страсбурзького суду) є продуктивним, він не здатний довгостроково і повністю впоратися з глобальними проблемами, з якими зіткнулася Конвенція. Зазначимо, що ЄСПЛ, щоб прискорити процес розгляду скарг, більше не дає широких роз'яснень про причини відмови у прийнятті заяви - тепер вказується лише норма, яка дає привід для нього, і те, що «немає порушення Конвенції». Крім того, в ході Ізмірському конференції активно обговорювалися можливості обмеження доступу заявників до ЄСПЛ, введення мит за подачу скарги, вимога щодо обов'язкового подання інтересів заявника юристом і про розробку нових критеріїв прийнятності. У Додатковому плані дій, прийнятому на конференції, відображено прагнення учасників розглянути можливість введення нових заходів, що обмежують доступ до ЄСПЛ. Комітету Міністрів доручено продовжити вивчення питання про введення мит і нових процесуальних правил, що стосуються доступу до суду.

    Деякі країни (наприклад, Фінляндія і Норвегія) висунули пропозицію про передачу повноважень з винесення рішень з явно неприйнятним скаргами співробітникам Секретаріату, що дозволило б зняти частину навантаження з суддів. Інші країни (зокрема, Вірменія та Словенія) наполягали на тому, що рішення по всіх справах повинні прийматися суддівським корпусом, а полегшити навантаження на постійних суддів можна шляхом, наприклад, залучення ad hoc (або ad litem) суддів для розгляду явно неприйнятних справ. Крім того, обговорювалася можливість наділення суддів, відповідальних за фільтрацію, повноваженнями з розгляду справ-клонів. За підсумками конференції учасники дійшли висновку, що поки рано приймати конкретні рішення щодо способу організації та повноважень фільтраційного механізму, і закликали Комітет міністрів продовжити вивчати ці питання.

     Крім того, представники багатьох держав, а також пан Коста висловилися на користь наділення ЄСПЛ повноваженнями давати особливі думки з запитом вищих судів держав-членів РЄ з питань інтерпретації і застосування Конвенції. Як зазначено в Додатковому плані дій, така процедура допоможе державам запобігати порушення Конвенції на національному рівні за рахунок отримання вищими судовими інстанціями роз'яснень положень Конвенції, а також практики Суду з певних питань. Це може зробити внесок у зменшення кількості скарг, що подаються до ЄСПЛ, тому учасники конференції закликали Комітет міністрів подумати над можливістю введення такої процедури.

    На даний момент відомо, що ідею про введення мита за подання скарги до ЄСПЛ відкинули. Триває обговорення вимоги про обов'язкову участь адвоката при представленні інтересів скаржника та введення фільтрації скарг на національному рівні. Однак до останньої ідеї в Суді ставляться скептично, враховуючи критику, яка звучить на його адресу.

Джерело: sug.kiev.ua

ita@ukr.net

 

 

ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ


Загальна інформація

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.


Підстави звернення до Європейського суду з прав людини

1. Ви можете звернутися до Суду, якщо вважаєте, що Ви особисто є жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції Ваших прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї.

2. Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав – одного або кількох.

Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.

Відповідно до статті 19 Конвенції, Європейський суд створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї. Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції. Відповідно, Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.

3. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду :

http://www.echr.coe.int/NR/rdonlyres/741F36BA-623E-4682-9884-84AA52491182/NoticeUKR.pdf ).

4. Ви можете звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

5. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

6. Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду Ви використали усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку Ви маєте довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що Вам слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких Ви маєте намір поскаржитись до Суду. Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків.

8. Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як Ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду.

9. Ви можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом Вашого звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж - у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення.

10. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.


Як подавати заяву до Суду

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

12. Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.


Зміст заяви

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником.

Якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.


Адреса суду

Усю кореспонденцію стосовно скарги необхідно надсилати за адресою:

The Registrar 
European Court of Human Rights 
Council of Europe 
F–67075 STRASBOURG CEDEX 
FRANCE – ФРАНЦІЯ.


Листування з Судом

1. Після отримання від Вас першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за Вашим іменем було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до Вас можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою.

Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права.

2. Ви маєте своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що Ви не зацікавлені у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється.

3. Якщо Ви вважаєте, що Ваша заява стосується одного з прав, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї, і що всі умови прийнятності, викладені вище, задоволені, Ви повинні ретельно і розбірливо заповнити формуляр заяви і повернути його до Суду в найкоротші строки та у будь-якому випадку не пізніше шести місяців з дати направлення першого листа до Секретаріату Суду. Якщо формуляр та всі необхідні документи не будуть надіслані до Секретаріату Суду до спливу вказаного строку, це буде розцінено як те, що Ви не бажаєте підтримувати заяву в Суді і, відповідно, Вашу справу буде знищено.


Конфіденційність інформації, надісланої до Суду

Згідно з правилом 33 Регламенту Суду, всі документи, що надійшли до Секретаріату Суду у зв’язку із заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання, як це передбачено правилом 62, мають бути доступними для громадськості, якщо з причин, викладених у пункті 2 цього правила, Голова Палати Суду не вирішить інакше - з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої заінтересованої особи.

Таким чином, за загальним правилом, доступ до всієї інформації, яка міститься в документах, наданих заявником Секретаріату Суду, зокрема до інформації про осіб, про яких йдеться в документах, є відкритим. Крім того, у разі якщо Суд викладе таку інформацію у рішенні щодо прийнятності або щодо суті справи, або ж у рішенні про вилучення справи з реєстру справ Суду, її може бути розміщено в інформаційній базі Суду HUDOC на офіційному Інтернет-сайті Суду.


Наявність представника чи адвоката

На початковій стадії подання заяви Ви не зобов’язані мати представника, а якщо Ви його маєте, він не обов’язково повинен бути адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, Вам потрібно, за загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мов Суду (англійською або французькою).

Якщо Ви бажаєте звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, Вам необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від Вашого імені. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника.


Плата за звернення до Суду

Суд не може надати Вам допомогу з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду. В подальшому, а саме після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, Ви, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, можете претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належного розгляду справи.

Процедура розгляду справи безкоштовна. Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує Вашої особистої присутності у Суді. Вас обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у Вашій справі.

Цю інформацію підготовлено за матеріалами офіційного Інтернет-сайту Європейського суду:

http://www.echr.coe.int/ECHR/EN/Header/Applicants/Information+for+applicant

 

 

Рішення Європейського суду з прав людини у справі "ХВОРОСТЯНОЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF KHVOROSTYANOY AND OTHERS v. UKRAINE). Заява № 54552/09 та 249 інших заяв. Стислий виклад рішення від 25 липня 2013 року (Урядовий кур’єр № 152 від 22 серпня 2013 року)

 

 

Рішення Європейського суду з прав людини у справі "МОСКАЛЕНКО ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF MOSKALENKO AND OTHERS v. UKRAINE). Заява № 1270/12 та 249 інших заяв. Стислий виклад рішення від 18 липня 2013 року (Урядовий кур’єр № 152 від 22 серпня 2013 року)

 

 

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «ГАРЄВ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF GAREV v. UKRAINE). Заява № 46101/07. Стислий виклад рішення від 09 липня 2013 року. (Урядовий кур’єр № 147, 15 серпня 2013 року)

 

 

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «ВЄРЕНЦОВ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF VYERENTSOV v. UKRAINE). Заява № 20372/11. Стислий виклад рішення від 11 квітня 2013 року. (Урядовий кур’єр № 147, 15 серпня 2013 року)

 

 

 

 

Рішення щодо України, винесені Європейським судом з прав людини